(знайдено на просторах Інтернету:-))

Открыть больше изображений

Копався ось у своєму фотоархіві і відшукав в його хащах цікавий PrintScreen. Свого часу натрапив на нього по лінку з форума одного досить відомого в своїх колах сайту. Так як фото абсолютно ніякого відношення до того сайту не має і було розміщене там (навіть не саме фото а лише сам лінк на нього, адресу якого вже не пам'ятаю) просто як прикол, то адресу сайту вказувати не вважаю за доцільне. А ось власне і картинка:
 

Незважаючи на те, що запитання черговий рік підряд посідає перше місце в рейтингах на всіляких форумах, відповіді чекаємо досі. Можливо варто подумати про нагородження Нобелівською премією? Запитання навіть ставилось Президентам України, Росіі та Казахстану (також перше місце в рейтах). А деякі спеціалізовані форуми взвгалі заборонили згадувати про це "на своїй території" - відразу бан. Достали!!! 

Сходив вчора на літературний вечір, присвячений сучасній німецькій та українській літературі. Андрієм Курковим були запрошені зірки і зірочки сучасної писанини, такі як Олександр Іранець (Київ), Ірена Карпа (Київ), Марсель Байєр (Дрезден, Німеччина), Юдит Кукарт (Берлін/Цюрих, Німеччина/Швейцарія), Норберт Церінгер (Берлін, Німеччина), Дженні Ерпенбек (Берлін, Німеччина) та Франциска Герстенберг (Ганновер/Берлін, Німеччина). Вразив невисокий рівень заходу. В принципі задумка була нічого - на сцені театру послідовно вмикалось світло на того чи іншого автора, з яким вівся діалог. Але що стосується німецьких авторів - повна банальщина. Цікаво було почути лише перли Ірванця та Карпи. Цитата:

(хтось із зали перервавши напівслові Олександра Ірванця) - Перепрошую, Ви відносите свій твір до класики української літератури?
О.І. - так, як і всі решту своїх творів.
- а чи не задумувались Ви, що із класиків української літератури за всю історію існувало не більше 20 осіб, яких зараз читають?
О.І. - очевидно інші 17 чоловік не змогли сьогодні приїхати...

А Карпа взагалі підтвердила, що вона є найвидатнішою представницею літератури на даному заході.

А взагалі було цікаво.

Открыть больше изображений

http://rapira.ru/index.php?id=538

Раджу переглянути - наша прихована камера і у слід не гідна подібному - дійсно дуже прикольно. Кріпше тримайтеся - будете падати зі стільців!

Недавно посетил братского нашего восточного соседа - эРэФ. Ездил в рп Рудню Волгоградской обл. на фестиваль военной песни: "От войны до войны. Автомат и гитара". Ну и вышел прОкол или прИкол с мылом, которое, к сожалению, не взял с собой в дорогу. Короче, дело было так. Дома я пользуюсь жидким мылом, вещь, в принципе, удобная - раз купил и на месяц забыл. Ну и ехать в путь, не будешь же брать с собой целую бутылку этой гадости, ну и в карман тоже, как бы, не отольешь. Короче, решил купить где-то пачечку по дороге. Ну и как всегда это случается, то забыл, то закрутился, то еще чего. В результате приехали мы аж до самой Рудни, а мыла я так и не купил. Но это полбеды. Рублей то я тоже не поменял, приперся, как дурак, с долЯрами и гривнами в кармане, нормально предполагая, что все-таки райцентр как никак, обменяю где-нить. В нас, например, в Попельне (райцентр в Житомирской обл.) 4 банка. Ну и сразу же в субботу, вырвал свободную минуту решил рвать когти в "центральную часть" Рудни. Поспрашивал местных - говорят, далеко, сынок, садись на автобус, тут ходит, мол, "каждые полчаса". Блин, как ехать без гроша то? Билет за что, думаю, куплю? Нет, подхожу, значит к ж/д вокзалу, а там мужик в машине сидит. Говорю:
- Здрасте, Вы кого-то ожидаете? 
- никого я не ожидаю! 
- дык может мотнемся в центр, я заплачу Вам
- нет, - говорит, - я жену жду. - Интересный случай. Ну ладно, думаю, что делать. Тут раз - москвич такой убитый тарабанит. Я давай ему руками махать. Он остановился, короче, уговорил я его подвезти. Сел я, едем. Ну, думаю, как бы лучше объяснить ситуЁвину. Говорю - только это... мне бы в банк, я тут, мол, без русских денег. Он такой: без денег?!... А откуда приехал? Ну я отписал все в мажоре, а потом как классно разговорились о братерских наших народах, что он даже сначала не захотел с меня ничего брать. Ну я ему чисто символически 10 грн вручил. Он так посмотрел на червонец скривившись (видимо ассоциировав его с русским червонцем) и говорит - а сколько это в рублях? Говорю, в рублях не знаю, но где-то 2 доллара. Он аж шеей закрутил - ну спасибо, брат. Высадил меня перед самым входом в "Сбербанк России". Но там меня ожидала еще одна засада - оказывается банк в субботу работает, но денег не меняет. Вот тут я понял, что мыла мне не видать как своих ушей, а уши то (и не только)мыть надо. Пофиг, что воды в гостинице все-равно не было (я этого еще не знал :D ). Говорят мужики, а съездь в Ж... (забыл название), тут 30 км всего. Ага - делов то чепуха - сел на маршрутку, заплатил пару десятков русских рублей и поехал в Ж... за мылом. Говорю, а там банк работает? - А кто его знает. Весело, короче... Ну чё, бм, делать, осмотрелся я по сторонам - аж гульк - магазин "Промтовары". Ну, думаю, была-не была, мыться то все-равно надо. Побрел к магазину. Захожу, ну и начинаю с улыбкой, весело - здравствуйте, с праздником Вас, и т.д. и т.п... Потом говорю:
- продайте мне мыла 
- пжалуста - 8 рублей самое дешевое 
- гм... только это... продайте за гривны 
- за что??... 
- ну в нашей национальной валюте 
- нее... за валюту не продаем 
- да не за валюту, за наши украинские тугрики 
- нет.. у нас Сбербанк воооооон там, видите? Там обменять можно. 2 минуты и готово 
- да можно, только не сегодня, суббота же, ксати, с наступающим Вас! 
- спасибо, ну так приходите в понедельник 
- хорошая идея, только до понедельника без мыла, знаете, как-то не очень комфортно, тем более сутки в дороге уже были. Дык я Вам, шепчу уже (очередь то уже за мной собралась нехилая...), раза в пять больше заплачу! 
- в пять?! 
- ну да!!!
- нуууууу, ладно, вот есть за 4.50 
- ага, тоесть за 8 уже закончилось? 
- Вы ж все-равно без денег - вам самое дешевое 4.50, - и действительно вытягивает из-за прилавка пачку мыла с ценником 4.50 
- во как - ну я тоже вытягиваю из бумажника "пятерку" и даю ей - Вы же сказали в пять раз больше - шепчет - ну детишкам конфет, мороженное 
- так это же не русских пять рублей, а пять гривен, видите - Богдан Хмельницкий нарисован... 
- а... это этот бандеровец ваш? 
- почему бандеровец? Бандера то родился после Хмельницкого лет эдак через 300 
- что серьезно? 
- да нет, шутка - они на одном коне летали 
- вот я о том и говорю - бандеровецы! - Короче, не стал я спорить, забрал я свою добычу, которая обошлась мне всего в 15 грн (3 доллара) и решил добираться чем-то домой. Тут смотрю - автобус нашинский. На нем и подъехал, попал заодно еще на возложение цветов у памятника погибшему Рудняну в Афганистане. Вот такие приключения пережил я. Хоть стой - хоть падай!

Фото взято из сайта www.solpro.ru

Люди, після чергової катастрофи на Львівщині я просто дивуюсь нашій українській витримці, стійкості i тенденції не робити жодних висновків щодо аварій! Скільки ще можна допускати цей безпредєл? І хто відповідатиме? Згадаймо лишень останні роки - показуха у Скнилові, Ту-154 на Донбасі, тепер... 15 перекинутих цистерн жовтого фосфору, 0,05-0,15 грамів якого є смертельною дозою для людини... Я вже не говорю про Чорнобиль, який ще довго турбуватиме наступні покоління ще не народжених українців ... Коли вже наші політикани будуть думати не про товсту кишеню, а про благополуччя громадян, які їх незабаром в черговий раз обиратимуть на п'ять років "нічєвонєдєланія"... В мене нема слів... Іду по пиво!

Ось майже і закінчився цей день - п'ятниця, 13-те... Як в кого пройшов день? Я взагалі-то не забобонна людина, але сьогодні начувся всякого... В того воду з єлектроенергією відключили, того шеф на роботі сношав, в того ще що... І, взагалі, які думки з приводу забобонів? Я вважаю, що то всьо дурниці. Кішка дорогу перейшла - і вже людина може вернутись назад, або перечекати. А кішка то, певно, по своїх справах пішла, весна... Людям і так важко жити, а вони ще собі ускладнюють життя певними стереотипами та забобонами... ПХЕ!

Порівняно нещодавно зробив це фото. В очах мами читається чи то розчарування, чи то запитання "Що далі"? Як вона має пояснити доньці суть зоряних війн політиканів, їх пофігізм до виховання підростаючого покоління, черговий бруд чергових виборів? Доки то буде тривати? І дійсно, що далі?